Унікальні цілющі властивості та користь щоденного споживання іван-чаю

Хаменерій (зніт) вузьколистий, широко відомий як іван-чай, родини онагрові (Onagraceae), з давніх-давен вживають як замінник чаю (копорський чай). Для приготування використовують траву або тільки верхівкові листя, з квітками або без них, які заготовляють в період цвітіння рослини.

Іван-чай (English – Fireweed, Latin – Epilobium angustifoium, Polish name –  Wierzbówka kiprzyca) поширений майже скрізь у помірній зоні північної півкулі; ареал охоплює майже усю Європу, Передню та Східну Азію, Китай, Монголію, Японію, Північну Америку, Гренландію.

Росте по всій території України, на півдні рідше, на сухих піщаних місцях у світлих лісах, по насипах залізниць, біля посівів, на вирубках, порубах соснових лісів, згарищах; на берегах річок та озер, на вологих луках, серед кущів.

Стебло прямостояче, 50–150 см, круглясте, просте або трохи розгалужене, голе. Листки чергові, сидячі, видовжено- або лінійноланцетні, загострені, зверху — темнозелені з полиском, зісподу — сизо-зелені з густою сіткою добре помітних бічних жилок, що відходять від головної майже під прямим кутом. Квітки у кінцевих багатоквіткових китицях, 10–40 см завдовжки; 4 пелюстки горизонтально розхилені, пурпурово-червоні, до основи звужені у нігтик.

Хаменерій вузьколистий – гарний медонос і перганос. Зарості рослини з 1 га дають близько 500 кг (а іноді й до 1000 кг) меду. Мед ніжного смаку, дуже солодкий, прозорий, зеленкуватого кольору.

Сушіння іван-чаю можливе штучне, із застосуванням спеціального обладнання, і природне, коли чай висушується у сухому теплому місці. У Київській Русі ферментований Іван-чай прожарювали у печах та досушували у тіні.

Виробництво іван-чаю складається зі процесів збору, прив’ялювання, ферментації, формування та сушки. Збір сировини для чаю відбувається методом забору 6-8 пар верхніх листків, які становлять найбільшу цінність. Технологія зводиться до традиційної послідовності стадій: збір пагонів; зав’ялювання на ніч (12 годин) при кімнатній температурі; подрібнення; упакування в пластикові ящики; ферментація: при кімнатній температурі або в сушильній камері 35-40 ° C, протягом 24-36 год.

Для одержання копорського чаю з метою особистого споживання свіжозібрані суцвіття з невеликою кількістю листків перетирають долонями, скручують і для подальшої ферментації поміщають у поліетиленовий пакет на 8–10 год, пров’ялюють і остаточно висушують при 100 °С. Заварюють як чай (1 чайна ложка на 1 склянку окропу) і п’ють по 0,5 склянки 3–4 рази на добу. Така технологія підвищує протизапальну активність сировини.

Трава іван-чаю містить комплекс надзвичайно корисних біологічно активних сполук: дубильні речовини (до 20%), флавоноїди, фенолкарбонові кислоти, аскорбінову кислоту, каротиноїди, мінеральні речовини, жирні кислоти, інші ліпофільні сполуки (вітамін Е, стероїди, β- і α-амірин), пектини та інші полісахариди. У квітках виявлено хаменерієву кислоту, флавоноїди (4,0–4,5%), антоціани (у пелюстках), дубильні речовини, амінокислоти, аскорбінову кислоту; у пилку — амінокислоти, вищі жирні кислоти.

Флавоноїди й дубильні речовини, зокрема енотеїн В, вважаються сполуками, що зумовлюють основні фармакологічні ефекти іван-чаю. Поліфеноли є природними активними сполуками, здатними проявляти ефекти по сповільненню процесів старіння, оскільки для них характерна сильна антиоксидантна активність. Дубильні речовини виявляють бактерицидну та фунгіцидну дію, інгібують розвиток нематод, мають здатність нейтралізувати радіоактивні ізотопи цезію і стронцію, також є корисними при отруєнні алкалоїдами та важкими металами. Епігалокатехінгалат зв’язує холестерин, нормалізує артеріальний тиск, уповільнює старіння,  сприяє засвоєнню вітаміну С, зміцнює мембрани клітин, виводить важкі метали, нейтралізує токсини, прискорює обмін речовин і ліпідів.

Іван-чай заспокоює нервову систему, є стрес протектором і модулятором настрою, знижує агресивність. Водний екстракт має антигіпоксичну активність.

Витяги з хаменерію вузьколистого виявляють значну антиоксидантну, протипухлинну, антибактеріальну та противірусну активність.

Польськими вченими з Варшавського медичного університету (Warszawski Uniwersytet Medyczny) активно досліджуються механізми протиракової дії трави іван-чаю на різних видах клітин.

Трава іван-чаю широко використовуються в етномедицині для лікування доброякісної гіперплазії передміхурової залози.

Традиційне використання іван-чаю пов’язане також з ранами та шкірними захворюваннями, лихоманкою, болем (головний біль, біль у горлі, пологи), а також проблемами шлунково-кишкового тракту (закрепи, біль у шлунку, кишкові кровотечі). Іван-чай є популярною рослиною в Китаї при лікуванні травматичних ушкоджень, запальних процесів та порушень менструального циклу.

Настій квіток іван-чаю застосовується при виразковій хворобі шлунка, гастриті з підвищеною секреторною активністю, спастичному й атонічному коліті. Його рекомендують як загальнозміцнювальний засіб при безсонні, неврастенії, нейроциркуляторній дистонії по церебральному типу, мігрені.

На ринку України іван-чай представлений різними виробниками (ПрАТ «Ліктрави», «Ключі здоров’я» та ін.) як монокомпонентна дієтична добавка, що сприяє нормалізації функцій шлунково-кишкового тракту, серцево-судинної, нервової та сечостатевої систем, підвищенню імунітету та опірності організму до негативних факторів довкілля, зокрема в період сезонних інфекцій. СВК «Антеа» (antea.com.ua) пропонує траву іван-чаю у поєднанні з листям ліщини звичайної (фіточай «Гармонійний-Антеа», «Harmonious -Antea»), що додатково до вищезазначених ефектів забезпечує виражену антикоагулянтну та капілярозміцнюючу дію.

Лисюк Роман Миколайович,

Кафедра фармакогнозії і ботаніки

Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького,

Львів, Україна